Травматичний токсикоз змодельовано експериментально шляхом тривалого розчавлювання м'яких тканин стегон щурів. Функціональний стан (ГГНС) визначено за рівнем кортикостерон-реалізуючого фактора, АКТГ, 11-ОКС у надниркових залозах та плазмі крові, а також кортикостерону, альдостерону і дезоксикортикостерону в тканинах печінки та нирок. У результаті дослідження встановлено важливу роль ендотоксемії в патогенезі розладнань ГГНС у явищах шоку. Показано, що ендогенна інтоксикація підсилює викид до крові нейромедіаторів та гормонів. Разом з тим вона пригнічує процеси їх біосинтезу. Під час шоку розвивається недостатність надниркових залоз. Зниження утилізації стероїдних гормонів тканинами обумовлює також позанадниркову недостатність. Остання відображає факт розвитку поліорганної недостатності. Блокування пускових факторів певним чином і підтримка (або протезування) органів, які втягнуто в поліорганну недостатність, мають важливе практичне значення для ефективного лікування постраждалих.

Проаналізовано ефективність запропонованого складу лікарських засобів для профілактики гнійно-септичних ускладнень у постраждалих похилого та старечого віку. Встановлено, що на початковому етапі травматичної хвороби імунологічні розлади стосуються не лише одного кільця імунної системи, а усіх - клітинного і гуморального. Кожний із показників імунітету був знижений на 30 - 40 %, що обумовлено крововтратою, перерозділом крові, гіпоксією тканин під час шоку та у постшоковому періоді. Постраждалих розподілили на дві групи. У першій групі (n = 40) застосовували стандартне лікування, у другій (n = 47) - додатково вводили комплекс фармакологічних засобів, який складався з контрикалу, пірацетаму, рибоксину, аскорбінової кислоти, дексаметазону, магнезії, натрієвої солі АТФ. Засоби вводили в одному шприці внутрішньовенно (повільно) щодобово протягом 10 днів, починаючи з 2-го дня. Встановлено: під час лікування хворих запропонованим комплексом ліків відновлюються показники імунного гомеостазу. У комплексній терапії постраждалих може мати місце і неспецифічна стимуляція імунної системи за допомогою фармакологічних засобів. Запропоновано лікувальний комплекс препаратів, що знижує частоту ускладнень травматичної хвороби в осіб похилого та старечого віку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.198.51-52

Рубрики:

Пошкодження кульшового суглоба у дітей

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості, що підкреслюють важливу роль мікроорганізмів у здійсненні аутоімунних процесів. Внаслідок проведених досліджень одержано дані про виявлення стафілококів, стрептококів, диплококів, недиференційованих коків, грибів, токсоплазм, амеб, гельмінтів у хворих на остеохондроз, які можна використовувати у практиці, під час роботи, спрямованої на пошук і усунення осередків хронічної інфекції, інвазії та застосування адекватних методів профілактики патології.

Проведено клінічну апробацію авторського методу екстракорпоральної детоксикації - селективного плазмаферезу. 20 постраждалим з ендогенною інтоксикацією в разі травматичної хвороби виконано 27 сеансів селективного плазмаферезу. Контрольну групу склали 28 осіб з аналогічною важкістю травматичної хвороби. В першій групі вижили всі хворі, в контрольній загинуло 12 осіб (42,9 %). Під час клінічного та клінико-лабораторного дослідження доведено ефективність і безпечність розробленого методу та приладу.

Представлена сучасна концепція патогенезу травматичної хвороби, яка є клінічним проявом спільного ланцюга типових патологічних процесів. Наведено основні принципи профілактики і лікування системних розладів і поліорганної недостатності у разі травматичної хвороби.

Дана современная концепция патогенеза травматической болезни, являющаяся клиническим выражением единой цепи типовых патологических процессов. Указаны основные принципы профилактики и лечения системных расстройств и полиорганной недостаточности при травматической болезни.

Освещены патогенетические особенности течения травматической болезни у шахтеров глубоких угольных шахт при сочетаемых повреждениях, алкогольной интоксикации, в геронтологической практике. Определены стратегические направления и рассмотрены методы оптимизации оказания специализированной медицинской помощи. Раскрыты причины шахтного травматизма, изучено влияние факторов угольного производства, горно-геологических и санитарно-гигиенических условий на частоту травматизма шахтеров.

Представлены результаты хирургического лечения 288-и больных раком верхне- и среднеампулярного отделов прямой кишки (ПК), которым за период 1975 - 2000гг. произведена низкая брюшно-анальная резекция ПК по разработанному авторами способу. Описана техника низкой брюшно-анальной резекции ПК. Наиболее часто, в 84,4 % случаев, опухоль гистологически имела строение аденокарциномы. Сопутствующие заболевания отмечены у 155-и (53,8 %) больных. Интраоперационные осложнения не возникали. Получены удовлетворительные непосредственные результаты лечения, частота развития послеоперационных осложнений составила 10,7 %, послеоперационная летальность - 1,7 %. В структуре послеоперационных осложнений преобладали осложнения со стороны сердечно-сосудистой и дыхательной систем, свертывающей системы крови. Получены удовлетворительные функциональные и отдаленные результаты лечения.

Рассмотрена возможность использования динамической межфазной тензиометрии в комплексной оценке эффективности лечения больных с воспалительными осложнениями рака прямой кишки. Установлено, что проведение прямой длительной эндолимфатической антибиотикотерапии способствует эффективному устранению различных гнойно-воспалительных процессов при опухолях прямой кишки. Это позволяет выполнять больным этой группы одномоментные радикальные операции, при которых отмечены незначительная частота развития послеоперационных осложнений и невысокая летальность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.1-5

Рубрики:

Травматологія

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В експерименті на 200-т білих безпородних щурах у 3-х серіях дослідів змодельовано стероїдний остеопороз за допомогою введення метилпреднізолону в дозі 3 мг/кг протягом 4 - 5-ти тижнів. Установлено, що в змодельованому патологічному процесі резорбція переважає над формуванням кісткової тканини. Тяжкість остеопорозу корелює з тривалістю життя експериментальних тварин, рентгенологічним остеопоротичним показником К і біохімічними маркерами (концентрацією в сироватці кальцію, активністю лужної фосфатази, концентрацією в плазмі крові паратиреоїдного гормону, кальцитоніном, тиреотропним гормоном, трийодтироніном і тироксином). Розроблено багатофакторні прогностичні критерії тяжкості остеопорозу, одержані за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Оцінка тяжкості остеопорозу за допомогою цих критеріїв виявляється більш чутливою і точною, оскільки вона враховує перебіг патологічного процесу не за одним, а за рядом показників. Для визначення ефективності лікування, що апробується, досить застосувати сумарне значення прогностичних індексів.

Представлены отдаленные результаты хирургического лечения 425-ти больных раком верхнеампулярного и ректосигмоидного отделов прямой кишки (ПК), которым за период с 1989 по 2002 гг. произведена чрезбрюшная резекция ПК с формированием дубликаторного анастомоза. В 93,4 % наблюдений по данным гистологического исследования диагностирована аденокарцинома. Сопутствующие заболевания отмечены у 226-ти (53,2 %) пациентов. Частота послеоперационных осложнений 13,2 %, послеоперационная летальность - 2,6 %. Отдаленный результат лечения удовлетворительный.

В експерименті на 64-х щурах установлено, що у наркозалежних тварин, які під час нанесення травми перебували в стані наркотичної інтоксикації, шоковий смертельний тип посттравматичної реакції не розвивається. Він розвивається у наркозалежних тварин, які перед нанесенням травми перебували в стані наркотичної абстиненції. Абстиненція обтяжує перебіг посттравматичної реакції, зменшуючи тривалість життя травмованих тварин.

Представлены непосредственные результаты хирургического лечения 425-ти больных раком верхнеампулярного и ректосигмоидного отделов прямой кишки (ПК), которым за период 1989 - 2002 гг. произведена чрезбрюшная резекция ПК с наложением дубликатурного анастомоза. В 93,4 % наблюдений по данным гистологического исследования диагностирована аденокарцинома. Сопутствующие заболевания выявлены у 226-ти (53,2 %) пациентов. Описана техника чрезбрюшной резекции ПК. Отмечены удовлетворительные непосредственные результаты лечения больных: частота послеоперационных осложнений составила 13,2 %, послеоперационная летальность - 2,6 %. В структуре послеоперационных осложнений преобладали гнойно-септические, а также осложнения с поражением сердечно-сосудистой и дыхательной систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.33-59

Рубрики:

Пухлини товстого кишечника

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 56-ти постраждалих чоловіків з важкою черепно-мозковою травмою та шоком вивчалась імунологічна реактивність. Встановлено, що ускладненому перебігу травматичної хвороби сприяло різке пригнічення імунної реактивності, пов'язане із стійким Т-імунодефіцитом. У постраждалих з летальним кінцем концентрація імуноглобулінів класів G, M та A різко знижувалась.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.2-62

Рубрики:

Операції на шлунку і кишечнику

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - разработать способ хирургического вмешательства при раке проксимальной половины прямой кишки, позволяющий получать удовлетворительные непосредственные, отдаленные и функциональные результаты лечения. Объект и методы исследования - больные средне-, верхнеампулярного и ректосигмоидного отделов прямой кишки, способ субтотальной брюшно-наданальной резекции прямой кишки, хирургическое, комбинированное и комплексное лечение. Результаты и выводы: разработанный способ хирургического лечения рака проксимальных отделов прямой кишки позволил получить удовлетворительные непосредственные результаты лечения - частота послеоперационных осложнений составила 17,5 %, послеоперационной летальности - 2,4 %; удовлетворительные отдаленные результаты лечения - после радикальных резекций в зависимости от стадии заболевания 5-летняя выживаемость - 57,7 - 73,8 %, средняя продолжительность жизни - 3,86 - 4,02 года; удовлетворительные функциональные результаты - в 98,7 % случаев.

Цель исследования: улучшение отдаленных и функциональных результатов лечения больных диссеминированным раком ободочной кишки. Объект и методы исследования: больные распространенным раком ободочной кишки IV стадии, первично-восстановительные циторедуктивные операции, паллиативная химиолучевая терапия. Результаты и выводы: выполнение циторедуктивных первично-восстановительных операций не приводит к существенному повышению частоты послеоперационных осложнений и летальности, составивших 18,8 и 7,9 % соответственно. 5-летняя выживаемость при этом достигает 17,9 %, а средняя продолжительность жизни - 2,06 года. Необходимость повторных оперативных вмешательств, связанных со сдавлением кишечного просвета прогрессирующим опухолевым процессом, возникла в 3,8 % наблюдений, при этом колостомирование выполнено в 2,3 % случаев.

Цель исследования: увеличение удельного веса сфинктерсохраняющих резекций в хирургическом, комбинированном и комплексном лечении рака прямой кишки. Объект и методы исследования: больные раком прямой кишки, способы расширенных брюшно-анальных резекций. Результаты и выводы: расширенные брюшно-анальные резекции прямой кишки не приводят к существенному ухудшению непосредственных результатов лечения - частота послеоперационных осложнений составила 26,07 %, послеоперационная летальность 4,95 %; применение расширенных брюшно-анальных резекций позволяет достичь удовлетворительных результатов в зависимости от локализации опухоли и способа оперативного вмешательства в 75,1 - 95,4 % наблюдений.